Розвиток науки і практики "Безпека життєдіяльності" передбачає:
— визначення пріоритетів у встановленні безпеки життєдіяльності;
— розробку теоретичних основ науки;
— формування довгострокової єдиної державної політики у сфері забезпечення безпеки, освіти та ін.;
— відбудову глибоко проробленого "правового поля" і всеохоплюючої нормативно-законодавчої бази в галузі безпеки життєдіяльності;
— формування науково-методичного й інформаційного забезпечення;
— забезпечення науковими й управлінськими кадрами за визначеним рівнем професіоналізму та компетенції;
— участь у міжнародному співробітництві.
Визначення пріоритетів розвитку в "Безпеці життєдіяльності" пов'язане з суспільним розвитком країни і складається з:
— формування передумов для забезпечення здоров'я нації шляхом соціально-економічного розвитку держави;
— надання першочергового значення питанням забезпечення безпеки людини в процесі її життєдіяльності;
— регіональних і локальних завдань у галузі безпеки, які мають бути підпорядковані глобальним і національним цілям;
— запобігання виникненню криз в життєдіяльності і оптимізації середовища існування людини;
— встановлення регіональної безпеки, що містить у собі функцію раннього попередження негативних тенденцій в розвитку негараздів та передбачає гарантії їх мінімізації;
— уявлення про те, що цілі безпеки життєдіяльності первинні щодо цілей економічного розвитку;
— розміщення і розвитку матеріального виробництва на певній території, що має здійснюватися відповідно до її еколого-економічної збалансованості;
— безпеки життєдіяльності в суспільстві, що тісно пов'язана з рівнем культури, освіти і виховання людей у ньому.
Метою дисципліни "Безпека життєдіяльності" є вивчення діяльності людини та створення умов безпеки в середовищі її існування.
Під діяльністю людини розуміється активна, усвідомлена форма її взаємодії з навколишнім середовищем.
Середовище існування — оточуюче людину середовище, яке обумовлене сукупністю діючих на цей час факторів — природного, суспільного, матеріального, духовного та іншого характеру. Основними властивостями цих факторів є їх здатність впливати на діяльність людини, її здоров'я та нащадків. Характер впливу, що реалізується, може бути безпосереднім, побічним, негайним чи віддаленим.
Метою вивчення дисципліни є:
— підготовка людини до повноцінного життя в суспільстві, що динамічно змінюється;
— формування загальних системних уявлень;
— формування знань з питань методичного забезпечення в галузі обґрунтування рішень безпеки і їх здійснення в практиці сільськогосподарського виробництва.
Об'єктом вивчення дисципліни "Безпека життєдіяльності" є людина. Основними її потребами е:
1) фізіологічні;
2) особиста безпека;
3) соціальні;
4) престиж;
5) духовні.
Головним завданням досягнення особистої безпеки є гармонізація цієї потреби з потребами суспільства і держави. Досягнення гармонізації на базі загальної безпеки дає змогу скласти основу до реалізації всього комплексу потреб людини і забезпечити стабілізацію її психічного стану за рахунок відчуття особистої захищеності індивіда і суспільства від загроз, створених навколишнім середовищем.
Безпека діяльності людини — це сукупність:
— властивостей навколишнього середовища, які не завдають шкоди людині в процесі її діяльності;
— якостей людини та заходів і засобів, які запобігають можливій шкоді її здоров'ю.
Виходячи з визначеної сукупності, основним завданням дисципліни є розробка системи, що забезпечує безпеку життєдіяльності людини, суспільства та держави.
В основу системи встановлення безпеки кладуться теоретичні основи дисципліни, які сформовані у вигляді відповідних елементів, та передумови, які сформовані у вигляді теоретичних основ (чи їх елементів). Це забезпечує встановлення змісту і розв'язання проблем в безпеці життєдіяльності, в питаннях наявності небезпек, взаємодії їх з людиною, наслідки розвитку негараздів, формування стабільних комфортних умов.